Сонячна константа (або сонячна постійна) – це кількість сонячного електромагнітного випромінювання (сонячної радіації) на одиницю площі, яка вимірюється на зовнішній поверхні земної атмосфери, перпендикулярної до променів, на відстані однієї астрономічної одиниці від Сонця.
Найбільш точною оцінкою сонячної постійної вважається 1360,8 ± 0,5 Вт/м2 (дані 2008 року, коли сонячна активність була у мінімумі). У 1990-х роках було отримано значення 13654 ± 13 Вт/м2.
Константа Сонця є вимірюванням щільності потоку сонячного електромагнітного випромінювання (сонячного опромінення) на одиницю площі. Він вимірюється на поверхні, перпендикулярній до променів, одній астрономічній одиниці (AU) від Сонця (приблизно відстань від Сонця до Землі).