Загальновідома і боягузливість овець. На відміну від інших свійських тварин, вони не роблять спроб самозахисту, ніколи не заступаються навіть за своє потомство. Взагалі ці тварини дуже чутливі до гучних звуків, бояться темряви та обмеженого простору.
Вівці їдять короткий м'який підніжний корм, який росте низько над поверхнею поля. Під терміном «підніжний корм» ми маємо на увазі широкий вибір рослин: трава, конюшина, люцерна (Medicago sativa), цикорій, бобові, чагарники тощо.
Вечірня пасть може тривати до заходу сонця. У весняний та літній період дуже важливо не допускати пасіння овець після дощу або по рясній росі на ділянках бобових трав (конюшини, еспарцету, люцерни та ін), так як це призводить до здуття рубця (тимпанії) і навіть загибелі тварин.
Певну небезпеку становить сіно, що містить отруйні трави (Чемерицю, конвалію, белену, дурман та ін). Ковильне сіно, прибране після цвітіння, а також сіно, що містить багато люцерни малої, кримського ріпка, або верблюжої колючки, згодовувати вівцям не рекомендується, так як воно сильно засмічує шерсть.