Ю – літера в кириличних алфавітах, 32-а літера російського алфавіту. Ю – знак японської кани, що використовується для запису одного моря. Ю — поняття китайської філософії, що означає буття, наявність, присутність; пара до поняття У.
Адже літера Ю передає звук [у] (а також [j] або м'якість попереднього приголосного), треба було I приєднувати до У! Та так все й було, тільки річ у тому, що у старовинній кирилиці літера ук виглядала так – ОУ, тобто це було поєднанням літер, диграф.
Числового значення немає. Назва в слов'янській абетці збігається із сучасною — «ю». Походження кириличної літери – Грецька лігатура Iȣ, ιȣ (ΙΟΥ, ιου); для дієслівної форми загальноприйнятої теорії немає. Накреслення в кирилиці походить від йотованої форми літери Ѹ.
Перший звук дуже короткий – [й] – це приголосний, дзвінкий, завжди м'який звук. [у] – другий звук, він голосний. Отже, звуки [йу] на листі записуються буквою Ю.