Депресанти (від латів. depressio, пригнічення) – речовини, що пригнічують, що знижують або пригнічують психічне збудження, тобто активність центральної нервової та/або дихальної системи, навіть якщо це не основний аспект їхньої активності. При достатніх дозах викликають ослаблення напруги та гальмування.
Основне дія антидепресантів полягає в тому, що вони блокують розпад моноамінів (серотоніну, норадреналіну, дофаміну, фенілетиламіну та ін.) під дією моноаміноксидаз (МАО) або блокують зворотне нейрональне захоплення моноамінів.
Ці ліки допомагають людям, чиї проблеми пов'язані з дефіцитом чи надлишком нейромедіаторів. Антидепресанти зменшують симптоми депресії, обсесивно-компульсивного розладу, генералізованого тривожного розладу, посттравматичного стресового розладу та біполярного афективного розладу.
Антидепресанти можуть посилювати тривогу при тривожних розладах, а також викликати дратівливість і ажитацію – так називають безпричинне рухове збудження, неможливість всидіти на місці. Це не є небезпечним, але досить неприємним.