Затримка дихання викликала зниження ЧСС, т.к вазоконстрикція периферичних кровоносних судин підвищила значення САТ і ДАТ і знизила інтенсивність АБФ м'язів. Відповідна периферична вазоконстрикція визначає різке підвищення артеріального тиску. 11 січня 2016 р.
Ваш пульс падає, а кровоносні судини, що ведуть до неважливих частин тіла, як-от м’язи ніг, звужуються, щоб перенаправити важливу кров (і кисень) до мозку.
Якщо ви занадто довго затримуєте дихання це може спричинити нерівномірне серцебиття. Це може пошкодити ваші нирки та печінку. Затримка дихання також призводить до того, що кількість вуглекислого газу, що накопичується у вашому тілі, перетинає гематоенцефалічний бар’єр.
РЕАКЦІЯ СЕРЦЕВОГО ЧИТАТУ НА ГЛИБОКЕ ДИХАННЯ Зазвичай частота серцевих скорочень змінюється від удару до удару, насамперед через зміни вагусної активності. Найпомітнішою варіацією є та, яка є синхронною з дихальним циклом (дихальна синусова аритмія). Частота серцевих скорочень збільшується під час вдиху і зменшується під час видиху.
Серцево-судинні реакції на затримку дихання характеризуються брадикардією та периферичним звуженням судин (Леметр та ін. 2008). Ця відповідь відіграє важливу роль у збереженні постачання киснем до життєво важливих органів, таких як серце та мозок (Nishiyasu et al.
Щоб виконати маневр Вальсальви, ви робите великий вдих і затримуєте його, закриваючи дыхальну трубу біля горла голосовою щілиною (як коли ви починаєте кашляти), а потім натискаєте на живіт, ніби ви напружуєтеся, щоб спорожнити кишечник. Ваш лікар може попросити вас виконати маневр Вальсальви, щоб сповільнити ваше серце.