Хіні пише, що завдання перекладу стародавньої поеми привабило його частково спосіб, у який він бачив англосаксонську як спільний корінь для сучасних англійської та ірландської мов, які він раніше вважав опозиційними.
Хіні намагався зберегти багато мовних елементів оригіналу у своєму перекладі. З цієї причини, він використовував алітерацію, а не риму та багато кенінгів. Він також був більш прямим у своєму використанні мови, ніж інші перекладачі, і він забезпечив відчуття емоційного реалізму для персонажів.
Серед проблем, які постають перед перекладачем «Беовульфа», — спробувати перекласти віршами чи прозою; наскільки точно дотримуватися оригіналу; чи архаїзувати мову, чи використовувати виразно сучасну фразеологію; чи одомашнювати чи зарубіжувати текст; якою мірою наслідувати лаконічний стиль оригіналу…
Походження «Беовульфа» Багато хто вважає, що «Беовульф» міг бути написаний як елегія для короля, який помер у сьомому столітті., але мало доказів вказує на те, ким міг бути той цар.
Кембл
Якщо вам потрібен історичний переклад, який точно відображає староанглійську мову, якою було написано вірш, перегляньте версію Толкіна. Нарешті, якщо вам потрібен переклад, який відповідає оригінальному тексту та все ще поетично красивий, тоді Версія Шеймуса Хіні саме для вас.