У роки після Другої світової війни Югославія переслідувала економічні, внутрішні та зовнішньополітичні цілі, які не збігалися з інтересами Радянського Союзу та його
союзники. Зокрема, Югославія сподівалася прийняти сусідню Албанію до югославської федерації.
Причини розпаду країни варіювалися від культурний і релігійний поділ між етнічними групами, що складають націю, до пам’яті про звірства Другої світової війни, вчинені всіма сторонами, до відцентрових націоналістичних сил.
Тіто відкинув бажання Сталіна контролювати Югославію, і ясно дав зрозуміти, що він хоче створити нейтральну та незалежну країну, яка, незважаючи на свою ідеологічну близькість до Рад, збереже свій суверенітет (Rothschild, 2000).
1990 Протягом 1990 Союз комуністів Югославії відмовився від монополії на владу і зазнав майже повного розпаду.');})();(function(){window.jsl.dh('nk7sZoXyCePXi-gPtvfz6As__37','
Яка найімовірніша причина того, що республіки Югославії трималися разом до падіння комунізму? Усі шість республік об’єднували міцні історичні зв’язки. Конституція забороняла республікам відокремлюватися. Громадян об’єднувала віра в комунізм.
Відносини між хорватами та сербами були напружені на самому початку югославської держави. Противники югославського об'єднання в хорватській еліті зображували сербів негативно, як гегемоністів і експлуататорів, вносячи сербофобію в хорватське суспільство.