Ästhetik, від ін.-грец. αἴσθησις – “почуття, чуттєве сприйняття”) – філософське вчення про сутність і форми прекрасного в художній творчості, у природі та в житті, про мистецтво як особливу форму суспільної свідомості.
ЕСТЕТИКА – наука про чуттєве пізнання, що осягає і створює прекрасне і виражається в образах мистецтва. Поняття “естетика” ввів у науковий ужиток у середині 18 ст. німецький філософ-просвітитель Олександр Готліб Баумгартен (“Естетика”, 1750).
Естетика – наука про чуттєво-ціннісне ставлення людини до світу і способи його духовно-практичного освоєння. Універсальність естетичного ставлення і сфери естетичного досвіду: природа, культура, суспільство, людина.