Наднова зірка або спалах наднової явище, у ході якого зірка різко збільшує свою яскравість на 4—8 порядків (на 10—20 зоряних величин) із наступним порівняно повільним згасанням спалаху.
Новими та надновими називають не самі зірки, А їх вибухи. Нова – це термоядерний вибух на поверхні невеликої щільної зірки, білого карлика, а наднова – катастрофічний колапс ядра масивного зірки з повним руйнуванням навколишніх шарів.
Гіпернова – Вибух надмасивної зірки (з масою більше 20 мас Сонця) після колапсу її ядра; колапс ядра відбувається після того, як у ньому виснажується паливо для підтримки термоядерних реакцій. Тобто це дуже велика (надпотужна) наднова.
Наднова – це не зірка, А явище, процес загибелі зірки. У ході цього процесу звичайна зірка гине і виникає релятивістська: нейтронна зірка або навіть чорна дірка. Наднові II типу – це колишні масивні зірки з початковою масою понад 8 мас Сонця.