Стародум за власним бажанням поїхав до Сибіру, прожив там кілька років і нажив стан виключно власними працями, залишаючись при цьому чесною людиною.
В молодості Стародум залишив військову службу, тому що був ображений, коли його, який мав безліч поранень, оминули чином. В даний час він шкодує про свою гарячість, адже "люболюбна людина ревнує до справ, а не до чинів". Не зміг Стародум прижитися і за імператорському дворі.
Стародум сердився на Простакових через їхнє поводження з Софією, але життя навчило його стримувати свої пориви. Колись він служив при дворі та дружив із молодим графом. Коли почалася війна, Стародум запропонував другу записатися разом до армії, але той відмовився.
Правдин остаточно переконується у жорстокості Простакових і вирішує покарати їх. Він забирає у Простакових їх маєток під опіку держави, а Митрофана відправляє на службу. Таким чином, зла пані Простакова залишається без улюбленого сина і без влади над селянами. Кінець.