Акатізія (грец. «а» – негативна частка, kathizein – сидіти) – клінічний синдром, що полягає у внутрішній потребі до руху, що є наслідком прийняття хворим на лікарські препарати.
Найчастіше для лікування акатизії, що викликається антипсихотиками, призначаються антипаркінсонічні препарати групи центральних холінолітиків, такі як тригексифенідил (циклодол), біпериден (акінетон), бензтропін.
«Гіперактивність виникає у ранньому дитинстві внаслідок порушення роботи нервової системи, — пояснює віковий психолог Наталія Євсікова. — Із роками її симптоми згладжуються. Фахівці вважають, що гіперактивні приблизно 10% дітей та 6% дорослих. Але підвищена активність дорослих може мати й інші причини».
Рекомендована тривалість курсу лікування становить щонайменше 3 роки, а в деяких випадках навіть довічно. Постійний прийом ліків дозволяє запобігти відновленню симптомів і почувати себе здоровим.