Есе – це прозовий твір невеликого обсягу та вільної композиції, що виражає індивідуальні враження та міркування з конкретного приводу чи питання і явно не претендує на визначальне чи вичерпне трактування предмета. У "Тлумачному словнику іншомовних слів" Л. П.
Як перша пропозиція есе можна використовувати відповідну за змістом цитату когось із великих (вчених, письменників, політиків). При цьому основна частина есе може як підтверджувати, і спростовувати зміст цитати. Особистісний вступ. Можна розповісти про власний досвід, який зумовив вибір теми.
Есе складається із трьох частин – вступу, основної частини та укладання. Есе завжди містить тезу – основну ідею, позицію автора. Теза може перебувати на початку есе, Якщо автор вже має точку зору на дану проблему, або в висновку, якщо він приходить до неї в результаті міркувань.
Від твори есе відрізняє мету написання, оскільки есе (як сказано вище) – це текст, що спонукає задуматися, тоді як твір містить фактично готові судження чи аналіз, наприклад, роману. Відмінність есе від нарису в тому, що есе не повинно описувати подій та не має сюжету.