Християнська Біблія складається з двох частин: Старого Завіту і Нового Завіту, Книги Старого Завіту писалися протягом понад тисячу років до Різдва Христового давньоєврейською мовою, книги Нового Завіту написані грецькою мовою в I ст.
Канонічні книги були названі богонатхненними і складові Писання богонатхненним, а неканонічні книги «служать лише як додаток до богонатхненного Писання, як книги добрі, повчальні, священні».
Біблії-це 39 книг Старого Завіту та 27 книг Нового Завіту (які ми маємо у сучасній канонічної Біблії), визнані повністю богонатхненними книгами Святого Письма.
Біблійний канон – склад Священних книг (66 книг Біблії, 39 з яких містяться у Старому Завіті і 27 – у Новому), визнаних Вселенською Церквою богонатхненними, на відміну від 11 неканонічних (до останніх відносяться: Послання Єремії, книги Варуха, Товіта, Юдифі, Премудрості Соломона, Премудрості Ісуса, сина…