При цьому Аристотель розрізняє першу матерію та другу матерію. Перша матерія – той конкретний субстрат, речовина, з якої безпосередньо складається предметнаприклад, мідь для статуї. Друга матерія, що розглядається як така, а чи не щодо предмета, матерією якого служить, має форму (складається з молекул).
Таким чином, матерія і форма, у Арістотеля, є єдність, взаємозв'язок, розвиток же явищ він розумів як оформлення матерії.
Для Арістотеля не існує окремого світу ідей (ейдосів, форм) поза конкретними речами. Ідея (форма) речі в онтологічному плані нерозривні з самою річчю. Ця єдність більш детально розкривається Арістотелем при зіставленні матерії (субстрату) та форми (суті, сутності) речі.
Що ж таке матерія? Платон описує її як "сприйницю", "годувальницю", що пестить і виношує в собі чистий ідеальний зразок-ейдос («Тимей» 49а-51а; порівн. Плотін, «Еннеади» III, 6, 11-13; Плутарх, «Про Ізід і Осірісі» 56, 373). Матерія – Це те, що все сприйме і поміщає в собі.