Метафізика – це вчення Аристотеля про причини та засади буття та знання, про те, що таке справжнє буття саме по собі. Трактат про метафізику, що складається з 14 книг, – найважливіший із творів Аристотеля з теоретичної філософії.
-Греч. μεταφυσικά, від ін.-грец. τὰ μετὰ τὰ φυσικά — «те, що після фізики») — розділ філософії, що займається дослідженнями первісної природи реальності, миру та буття як такого.
Галілей – засновник експериментальної фізики. Своїми експериментами він переконливо спростував умоглядну метафізику Арістотеля та заклав фундамент класичної механіки.
Арістотель стверджував, що філософія з'являється на основі «епістеми» – знань, що виходять за рамки почуттів, навичок та досвіду. Так емпіричні знання у сфері обчислення, здоров'я людини, природних властивостей предметів з'явилися як зачатками наук, а й теоретичними передумовами виникнення філософії.