Словосполучення “Юр’їв день” позначає 9 грудня (26 листопада за старим стилем) – єдиний день року, під час якого в XI-XVII століттях селяни могли переходити від одного поміщика до іншого. Це явище також називають “селянським виходом”.
Річ у тім, що селяни, переходячи з одного господарства в інше, порушували порядок на землі феодала. Постійний рух робітничих мас призводив до зниження темпів розвитку сільського господарства. Тому 1497 року Іван 3 запровадив Юр’єв день, двома тижнями до і після якого можна було йти від поміщика.
Про перехід селян. Селянам дозволяється переходити з їхньої волості у волость, із села в село лише протягом одного терміну на рік: за тиждень до осіннього Юр’єва дня (26 листопада) і протягом тижня після осіннього Юр’єва дня. За користування двором селяни платять у степовій смузі рубль, а в лісовій – півтину.
Юр’єв день присвячували польовим роботам, домашній живності, прибиранню будинку, приготуванню їжі. У Юр’єв (Єгорів) день слов’яни переходили на іншу їжу. На той час з’являлася перша зелень, яку включали в раціон. У свято дозволялося готувати з м’яса, їсти молочні продукти.