βίος, лат. vita) – жанр церковної літератури, в якому описується життя та діяння святих. Житіє створювалося після смерті святого, але не завжди після формальної канонізації.
Житія, Житія святих – життєпис історичних осіб, зарахованих Церквою до лику святих. До вершин давньоруської літератури відносятьсяЖитіє Феодосія Печерського", написане Нестором Літописцем; "Житіє Сергія Радонезького"… ЖИТТЯ БОРИСА ТА ГЛІБА.
Перші житія були створені на основі сказань про християнських мучеників Римської імперії. Відомі пам'ятки стародавньої літератури цього жанру ІV – V століть: життя Антонія Великого, "Лавсаїк" Паладія Оленопольського.
Композиція правильного житія має бути тричленною: вступ, розповідь про життя і діяння святого від народження до смерті, похвала; досить часто до життю приєднувався і опис чудес. Висока тема – розповідь про життя людини, яка служить людям і Богу, – визначає образ автора в житії і стиль оповідання.