Знаменний спів, також знаменний розспівування, знаменна нотація, стовпова нотація, гакова нотація – основний вид давньоруського богослужбового співи. Назва походить від неосвічених знаків – прапорів (ін. -рус. "прапор", тобто знак), що використовуються для його запису.
Завдяки діатонічному звукоряду, знаменний розспів звучить велично, безпристрасно, суворо. Мелодиці одноголосного молитовного співу властиво плавне рух, шляхетна простота інтонацій, чітко оформлений ритм, завершеність побудови.
Знаменне спів, або розспівування, було одноголосним і виконувалося без музичного супроводу. У XVII столітті з'являється багатоголосний партесний спів та лінійний запис нотного тексту.