Рибонуклеїнові кислоти (РНК) – полімери нуклеотидів, до складу яких входять залишок ортофосфорної кислоти, рибоза (на відміну від ДНК, що містить дезоксирибозу) та азотисті основи – аденін, цитозин, гуанін та урацил (На відміну від ДНК, що містить замість урацилу тимін).
Рибонуклеїнові кислоти це полімери нуклеотидів, складі в залишок ортофосфорної кислоти, рибозу та азотисті причини. Адепти азотистих причин – аденін, цитозин, гуанін та урацил. У склад нуклеотидів молекули РНК не входить Азотисте основу тімін, замість нього урацил.
Молекула РНК — це один полінуклеотидний ланцюжок. До складу нуклеотиду РНК входять вуглевод рибоза, азотна основа і фосфорна кислота. У РНК містяться основи аденін, урацил, цитозин і гуанін: − залишок рибози − фосфат − залишок рибози − фосфат − основа (А, У, Ц, Г) основа (А, У, Ц, Г) .
Код ДНК складається із чотирьох «символів», або нуклеотидів. Ці чотири різновиди нуклеотидів позначаються буквами А (аденін), Т (тимін), Г (гуанін) та Ц (цитозин). У нитках ДНК нуклеотиди з'єднані один за одним у довгі ланцюжки. У результаті закодована інформація виглядає приблизно так: ААТГЦГТААГЦЦ і так далі.