У середньому у нас близько 40-50 звивини. Справа в тому, що анатоми виділяють дуже маленькі ділянки, які розділені борознами, тому кількість може лавірувати.
У нейроанатомії звивини (лат. gyrus, множ. gyri) – виступи (складки), що лежать між борознами (заглибленнями) на поверхні півкуль кінцевого мозку. Борозни та звивини створюють характерну «зморшкувату» поверхню півкуль головного мозку людини та деяких інших ссавців.
Що якби ми використовували мозок на 100 відсотків? (Що якби ми використовували 100% нашого мозку, What if we use 100% of the brain) – трипанельний мем з Морганом Фріманом, який іронічно ілюструє надлюдей, які використовують свій мозок на все 100 відсотків.
Він припустив, що нервові волокна, які пов'язують різні області кори мозку для обміну інформацією з-поміж них, створюють натяг. Це натяг відштовхує і притягує один до одного ділянки тканини. Саме цей процес формує звивини у перші кілька місяців внутрішньоутробного розвитку.