Стрептоміцин: кому та в яких випадках прописується препаратСтрептоміцин: кому та в яких випадках прописується препарат

Стрептоміцин – це антибіотик, який був відкритий у 1943 році та став проривом у боротьбі з інфекційними захворюваннями. Він був використаний у лікуванні таких небезпечних інфекцій, як туберкульоз та сифіліс, та врятував мільйони життів. Однак досі залишається питання: хто саме отримав цей препарат у різні періоди його історії?

У перші роки після відкриття стрептоміцину більшість препарату була спочатку надана військовим, щоб лікувати поранених під час Другої світової війни. Було також проведено дослідження з метою оцінки його ефективності в лікуванні інших інфекцій. Незабаром стрептоміцин почав застосовуватися для лікування туберкульозу, який був однією з найнебезпечніших та найпоширеніших хвороб того часу.

У 1952 році стрептоміцин став доступним широкому загалу, і стало можливим лікування інфекцій у лікарнях та поліклініках. Звичайним пацієнтам, які страждають на інфекції, тепер надавалася можливість отримати стрептоміцин. Завдяки цьому антибіотику смертність від раніше невиліковних інфекцій зменшилася, а можливість одужання значно зросла.

Нобелівський лауреат Зельман Ваксман відомий усьому світу як американський дослідник-мікробіолог, який дав медицині стрептоміцин та дослідження з фізіології. Але цікавий момент полягає в тому, що він народився і провів дитячі та юнацькі роки в Україні.27 березня. 2015 р.

Ким було відкрито стрептоміцин?

Першовідкривачем препарату став Зельман Абрахам Ваксман – біохімік та мікробіолог із США українського походження. У 1952 році Зельман отримав нобелівську премію з фізіології та медицини за «відкриття стрептоміцину, першого антибіотика, ефективного проти туберкульозу та чуми».

Навіщо застосовують стрептоміцин?

Інфекційно-запальні процеси різної локалізації, які викликані грампозитивними та грамнегативними мікроорганізмами, чутливими до препарату: при пневмонії, спричиненій клебсієлами, при ендокардиті, чумі, туляремії, бруцельозі.

Чим небезпечний стрептоміцин?

Як і інші аміноглікозиди, стрептоміцин має ототоксичні властивості і здатний викликати нейросенсорну приглухуватість, пошкоджуючи нейрони внутрішнього вуха та слухового нерва.

Які побічні ефекти можуть спостерігатись при застосуванні стрептоміцину?

Побічні дії Тимчасовий біль у місці ін'єкції, почуття оніміння навколо рота, вестибулярні розлади, запаморочення (часто пов'язане з головним болем, блюванням та шумом у вухах), атаксія, втрата слуху.