У разі, якщо досліджується лише готівкове буття, тобто зовнішня сторона дійсності, то до роботи входить емпіричне мислення індивіда. Якщо здійснюється акт опосередкованого, внутрішнього чи сутнісного буття, то цьому випадку індивід використовує теоретичне мислення.
Теоретичне понятійне мислення – це таке мислення, користуючись яким людина у процесі розв'язання задачі звертається до понять, виконує дії в умі, безпосередньо не маючи стосунків з досвідом, що отримується за допомогою органів чуття.
Особливість теоретичного мислення полягає в тому, що воно не зупиняється на зовнішній схожості або відмінності предметів та явищ об'єктивної дійсності, а досліджує їхню власну природу, розглядає їх зміни та зв'язки як моменти широкої взаємодії.