Найважливішим методологічним інструментом в арсеналі Вебера є поняття ідеального типу. Ідеальний тип — це теоретична конструкція, призначена виділення основних характеристик соціального феномена. Вона не вилучається з емпіричної дійсності, а конструюється як теоретична схема.
Соціологія вивчає онтогенез та поведінка суспільства, відносини між людьми та соціальні інститути. Вивчаючи соціологію, можна зрозуміти структуру суспільства, масові поведінкові реакції людей, і навіть взаємодія суспільства з окремою особистістю.
Свою концепцію Вебер називав соціологією, що розуміє. Він вважав, що метою соціологічної науки є аналіз соціальної дії та обґрунтування причин її виникнення. Розумінням у цьому контексті позначається процес пізнання соціальної дії через зміст, який вкладає у цю дію сам його суб'єкт.
Вебера (1864-1920)соціологія – це наука про соціальну поведінку, яку вона прагне зрозуміти та витлумачити, предметом розуміючої соціології М. Вебера є соціальна дія, тобто така дія, яка співвідноситься з діями інших людей, орієнтуються на них (концепція «соціальної дії»).