Магма розплав гірських порід, що виникає у надрах Землі (переважно в мантії). Її температура становить середньому від 700 до 1300 градусів Цельсія. Магма, що вилилася на земну поверхню, називається лавою. При остиганні з неї утворюються ефузійні гірські породи, наприклад базальт.
Утворюється магма за рахунок танення кори або мантії за різних тектонічних умов. Виділяють 4 основні типи магми: ультрамафіт (пікритик), мафік (базальтова), андезит (середня) та фельсик (ріоліт). Один від одного вони відрізняються не тільки місцем утворення магматичних вогнищ, а й температурою і в'язкістю.
Магма (ін. -грец. μάγμα – "місиво, густа мазь") – розплавлена маса під твердою земною корою. Природний, найчастіше силікатний, розпечений, рідкий розплав, що виникає в земній корі або у верхній мантії, на великих глибинах, і при охолодженні формує магматичні гірські породи.
Базальтова (основна) магма, мабуть, має більшого поширення. У ній міститься близько 50 % кремнезему, у значній кількості присутні алюміній, кальцій, залізо та магній, у меншому – натрій, калій, титан та фосфор.