Шок 2 ступеня (середньої тяжкості). У потерпілого чітко виражена загальмованість. Блідість шкіри, зниження температури тіла. Максимальний АТ 90-75 мм.
Протягом шоку розрізняють дві фази, що послідовно розвиваються: збудження і гальмування. Фаза збудження виникає за травмою, іноді може бути відсутнім. У цій фазі постраждалий рухливий, багатослівний, блідий.
Стадія 3 (незворотній шок) – це поняття відносне і багато в чому залежить від методів реанімації, що застосовуються. Стан хворого вкрай тяжкий. Свідомість різко пригнічена до втрати, шкірні покриви бліді, «мармуровість» шкіри, систолічний тиск нижче 60 мм. рт.
Шок I ступеня (компенсований) Стан постраждалого компенсований. Свідомість збережена, ясна, хворий контактний, трохи загальмований. Систолічний артеріальний тиск (АТ) перевищує 90 мм ртутного стовпа, пульс прискорений, 90-100 ударів на хвилину.