φώνημα (звук)) – мінімальна сенсорозрізна одиниця мови. Фонема не має самостійного лексичного чи граматичного значення, але служить для розрізнення та ототожнення значущих одиниць мови (морфем та слів): при заміні однієї фонеми на іншу вийде інше слово (<д>ом – <т>ом);
Фонема – Це найменша функціональна одиниця мови, яка служить для розрізнення (або ототожнення) значних одиниць мови (слів, їх частин та форм). У слові [мълΛкó] ми чуємо три різні в артикуляційному та акустичному планах голосних звуку – [ъ], [Λ], [о], але “пізнаємо” замість [ъ] і [Λ] – [о].
Фонема – це ряд позиційно чергуються звуків, а звук – це лише представник цього ряду.