Працедень – міра оцінки та форма обліку кількості та якості праці в колгоспах у період із 1930 до 1966 року. У СРСР діяв обов’язковий мінімум трудоднів на рік для працездатного колгоспника.
Існування трудодня було офіційно перервано введенням гарантованої оплати праці, запровадженої відповідно до постанови ЦК КПРС і Ради Міністрів СРСР від 18 травня 1966 року “Про підвищення матеріальної зацікавленості колгоспників у розвитку суспільного виробництва” [10].
80 років тому, 1932 року, в СРСР було запроваджено паспортну систему, яка, по суті, відновила кріпосне право.
1 липня 1966 року в СРСР було запроваджено щомісячну зарплату колгоспників . Уперше за багато років жителі сіл і селищ стали отримувати “живі” гроші. До цього вони працювали за трудодні і "палички" – за кожен відпрацьований у колгоспі день ставили паличку, а наприкінці року за їхнім числом здійснювали розрахунок сільгосппродукцією.