Займаючись акустикою, він звернув увагу на посилення та ослаблення звуку під час складання звукових хвиль і, звернувшись до принципу суперпозиції, відкрив інтерференцію хвиль. Відкриття загального принципу інтерференції Юнг датував травнем 1801 року.
Карл Густав Юнг (1875-1961) – людина-ікона, другий засновник психоаналізу, за впливом порівнянний із Зигмундом Фрейдом. Свій варіант психоаналізу він назвав аналітичною чи глибинною психологією.
Юнг вважав, що кожна людина прагне або сприйняття об'єктів зовнішнього світу, або прагне від них абстрагуватися. Цю відмінність він назвав загальним типом установки і поділив на екстравертну (спрямовану на сприйняття зовнішнього світу) та інтровертну (спрямовану переважно «всередину себе»).