Усі роки правління Миколи I наповнені військовими діями там. 1826-1828 роки – Російсько-перська війна, 1828-1829 роки – Російсько-турецька війна, 1830 – придушення російськими військами Польського повстання.
Зовнішня політика Миколи I (1825-1855) була спрямована на збереження придбаних раніше територій, зміцнення нових кордонів, а також підпорядкування Польщі, Прибалтики та Фінляндії інтересам Російської держави.
В цілому ж, політика Миколи I мала консервативний характер протягом усього царювання. Головними напрямами діяльності стали: зміцнення самодержавної влади; подальша бюрократизація та централізація країни; робота, спрямовану створення поліцейського держави.