Завдання спортсмена – визначити, на якій ділянці дистанції – 100 або 200 метрів – вона розвине максимальну швидкість.. На спринтерських дистанціях 200 і 400 метрів (літній стадіон) вважаються найбільш вигідними центральні 3, 4, 5, 6 доріжки з восьми.
Спринтерський біг характеризується максимальною інтенсивністю подолання всієї дистанції в анаеробному режимі. Біг на 100 м умовно поділяють на старт і стартовий розгін (0-30 м), біг по дистанції (30-60 та 60-80 м) та підтримання максимально можливої швидкості на фінішному відрізку (80-100 м).
Спринтерський біг за визначенням – це найвища швидкість. Швидкий біг вимагає довгого кроку, високого підйому коліна, інтенсивного руху руками.
До бігу на короткі або спринтерські, дистанції відноситься біг на 60, 100, 200, 400 м, естафети 4х100 і 4х400 м. Однак змагання з бігу проводяться і на більш короткій дистанції – 30 м.